- стійкість волі
- persistence of will [volition]
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології для студентів денної форми навчання напряму підготовки „Соціальна педагогіка”. – К.: НУБіПУ. Мартинюк І. А.. 2012.
стійкість волі
Look at other dictionaries:
волѧ — ВОЛ|Ѧ (1161), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Воля, как психическая способность, выражающаяся в действиях, поступках: прѣдаж тѣло своѥ наготу. волю на попьраниѥ. оутробоу на постъ. Изб 1076, 35; акы халевъ iс(с)ви. вьсю свою ѡ(т)сѣкъ волю. и боудеши акы ч(с)тыи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
слабість — бості, ж. 1) Властивість і стан за знач. слабий 2 5), 7). 2) Недостатність або занепад фізичних сил. 3) Хвороба, нездужання. 4) Відсутність твердого характеру, сили волі. 5) Звичка, нахил (перев. негативні), від яких немає бажання або сил… … Український тлумачний словник
інтенціональність — ності, ж. 1) філос. Намір, ціль, напрям, або спрямованість свідомості, волі на якийсь предмет. 2) У схоластиці – доцільність, спрямованість мислення на предмет … Український тлумачний словник
слабкість — кості, ж. 1) Властивість і стан за знач. слабкий 1 4), 6 8). 2) Недостатність або занепад фізичних сил. 3) Відсутність твердого характеру, сили волі. 4) Вразливе місце кого , чого небудь … Український тлумачний словник
неволя — і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого , чого небудь. || Полон, поневолення, рабство. || перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. •• По нево/лі через необхідність, всупереч бажанню … Український тлумачний словник
дисбулія — ї, ж., мед. 1) Слабкість волі. 2) Розлад мислення, нездатність фокусувати увагу на чому небудь … Український тлумачний словник
немоудрыи — (9*) пр. Неразумный, неумный; безрассудный: Ка˫аждо вещь свои имать ѹставъ. ѥже бо не бѹдѣте немѹдри. наносить. нъ разѹмѣюще что ѥсть волѧ б҃и˫а. и ѥже не бѹди мѹдръ о себе. ПНЧ 1296, 35 об.; безъмт҃ренъ азъ ѥсмь и безъ ѡц҃а. и без радослови˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
немоудрѣ — (2*) нар. Неразумно, неумно: ѿкуду движенье нѣкако всего бещиненъ и негладокъ. и неѹправлено ѹстремленье же и небреженье. ˫ако ни ѥдиному сущими наставничащю. и ѡсобное се си приноси(т). ˫аже мьнитсѧ немд҃ре мд҃рымъ. (ἀσόφως) ГБ XIV, 110а; путь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ноужьно — (14) нар. к нѹжьныи. 1.Насильственно; вынужденно, поневоле: не подобаѥть бо рече нѹжьно чьто творити хрьсти˫анѹ. ˫ако писано ѥсть волѥю пожьрѹ ти (ἠναγκασμένως) КЕ XII, 272б; ти тако нѹжно ѹмрѣ. прѣдавъ ст҃ѹю свою д҃шю г(с)ви. ПрЛ XIII, 10б; и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Кавалерийская езда — КАВАЛЕРІЙСКАЯ ѢЗДА, составляетъ спец. видъ верховой ѣзды. Верх. ѣзда представляетъ собою иск во, развивавшееся у народовъ съ древнѣйш. временъ двумя разл. путями: однимъ у народовъ кочевыхъ, природ. конниковъ, и другимъ у народовъ культурныхъ,… … Военная энциклопедия
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
